Фундамент для будинку – як правильно облаштувати фундамент

fundament-pod-dom

Найперше що потрібно зробити забудовнику – якісно облаштувати фундамент під будівництво. Одне із найважливішого – це правильно обрати основу, опираючись на дані щодо типу грунту на місці майбутнього будмайданчика та характеристик ваги та габаритів майбутньої будівлі. Також варто врахувати матеріал, з якого будуватиметься приміщення, погодні умови, можливості забудовника тощо.

Яким вимогам має відповідати правильний фундамент?

  1. міцність та стійкість, які залежать від якості та відповідності матеріалів до габаритів конструкції, які використовуватимуться при будівницві,
  2. нагрузки на грунт конструкції будинку із урахуванням сили спротиву,
  3. стійкість до впливу погодних (відповідно до регіону) умов,
  4. стійкість до впливу грунтових вод (за їх наявності),
  5. витривалість, яка залежить від правильної гідроізоляції та коректного використання матеріалів які стійкі до води та морозів.

Облаштувати довговічний та міцний фундамент можливо лише за умови дотримання таким вимогам.

oblashtuvannia-fundamentu

Різновиди фундаменту відповідно до конфігурації:

  • стрічковий,
  • стовпчастий,
  • пальовий,
  • плитний.

Стрічковий фундамент

Це є найпоширенішим видом фундамента, оскільки вважається універсальним і підходить для облаштування на більшості грунтах. Виключеннями є лиш місця, де дуже сильні морози (так звана “вічна мерзлота”) та де будівлі зведені на дуже водянистій місцевості.

Стрічковий фундамент має вигляд залізобетонної стрічки, яку зводять по периметру будівництва та під несучими стінами з внутрішньої сторони.

Залежно від технології будівництва такий фундамент можу бути:

  • Монолітний – його споруджують заливаючи цемент в опалубку, попередньо виготовивши армуючий каркас.
  • Збірний – його споруджують за допомогою спеціальних стінових фундаментних блоків (ФБС).
betonniy-fundament

Стрічковий фундамент чудово підходить для зведення будівель із цегли, газобетону та інших подібних важких матеріалів. Також його використовують для будівель із підвалами та цокольними поверхами. Зазвичай такий тип фундаменту облаштовують нижче, аніж глибина промерзання. Якщо ж використовується мілкозагружений варіант, то зазвичай ще проводять комплекс утеплювальних заходів, які запобігатимуть руйнівним наслідкам впливу морозу.

Мінусами стрічкового фундаменту є великий об’єм земляних робіт та великі витрати будматеріалів. Проте такий тип конструкції досить надійний та довго служитиме.

Стовпчастий фундамент

Стовпчастий фундамент – установка стовпів по кутам будівлі та в місцях, де внутрішні стіни примикають до зовнішніх. Можливо додатково потрібно буде змонтувати ще додаткові опори.

Облаштувати такий фундамент буде суттєво дешевше аніж стрічковий, але він підходить лише для каркасних, брусових та зроблених із колод та інших невеликих будинків, а також прибудов та гаражів.

Спорудження стовпчастого фундаменту зазвичай відбувається на грунтах, які не є рухомими. Між стовпами ставлять каркасні або цегляні забірки, які часто ставлять щоб не продувався периметр. Виготовляють забірки з колод, цегли або ж цементних блоків. Стовпи опори можуть бути дерев’яними або металевими балками, або ж залитими монолітними ростверками.

Пальовий фундамент

Фундамент із паль зазвичай використовують на нестійких або водянистих грунтах. Найзвичнішим варіантом є металеві палі, які вкручують. Трохи детальніше про цей тип облаштування фундаменту можна прочитати у статті Гвинтовий пальовий фундамент: міфи та факти.

На пальовому фундаменті можливе практично будь яке будівництво, вся справа лише у характеристиках матеріалів, що використовуються та загальної несучої здатності. Палі занурюють досить глибоко, оскільки вони мають дістати до щільних грунтів, аби мати достатню несучу здатність та не залежати від впливу морозів.

Є декілька видів облаштування пальового фундаменту:

  • Гвинтовий. Металеві палі із конусними кінцівками з лопатями погружають вкручуючи у грунт.
  • Забивний. Залізобетонні палі із квадратними перетинами занурюють забиваючи у грунт спеціальними установками.
  • Буронабивний. Зроблені безпосередньо на будмайданчику палі занурюють за буронабивною технологією. Такий вид облаштування фундаменту є найрозповсюдженішим та найстійкішим до морозів.
  • Плитковий. Монолітні залізобетонні плити, які споруджують по всій площі де буде зводитись будівля. Це досить дорогий та складний тим облаштування фундаменту, тому його вкрай рідко використовують у приватному будівництві. Плити можуть бути: суцільними, ребристими (знизу плити або зверху)
поради з облаштування фундамента

Як правильно спорудити фундамент під будинок?

(Для прикладу беремо стрічковий фундамент)

  1. Роботи із розміткою. Відповідно до технологій облаштування фундаменту для початку потрібно провести розмітку для максимальної точності робіт. Це важливо для надійності майбутньої будівлі та забезпечує відсутність проблем на етапі зведення стін. Розмітку роблять забитими у землю, по кутам майбутньої будівлі, кілками між якими натягують шнури. При перевірці діагоналей, за потреби коригують шнури.
  2. Роботи із землею. Для початку із місця, де буде облаштовано фундамент знімають той шар грунту, який є родючим. Потім копають траншеї під стрічку, глибина яких залежить від характеристик грунту та від того наскільки він промерзає, а ширина залежить від очікуваних нагрузок та матеріалу, з якого виготовлятимуть стіни. Якщо місце має схил, по роботи по вирівнюванню мають починати із найнижчого кутка. Стіни траншей мають бути рівними, оскільки вони відіграють роль продовження верхньої опалубки. Після того як траншеї викопані та вирівняні, роблять подушку із піску товщиною 100-200 мм. Якщо товщину подушки роблять 200 мм, то укладають її двома шарами по черзі, змочуючи водою та утрамбовуючи обидва шари.
  3. Опалубка. Облаштовуючи опалубку для фундамента потрібно звернути увагу на геометрію, аби вона була міцною, а щоб цемент не роздавив дерев’яну конструкцію, вона має бути дуже добре укріпленою. Для цього використовується опори трикутної форми, та щити зверху скріплюють брусками-стяжками. У разі заливання цементу прямо у траншею, має бути виконана гідроізоляція, яку зазвичай роблять із рулонних матеріалів із бітумної основи, які укладають на дно траншеї. Ту частину основи, яка буде розташована вище землі захищають матеріалами для обклейки або обмазки, але вже після того як загусне цемент. Також гідроізоляцію часто облаштовують і на стінки опалубки.
  4. Армуючий каркас. Виготовляють армуючий каркас залежно від того, які нагрузки мають бути на будівлю. Використовують рифлену арматуру, яка має діаметр 14-20 мм. В’язальним дротом арматуру з’єднують в єдину конструкцію. Продовжніх дротів може бути 2 чи 3, залежно від того яка ширина стрічки. Залежно від кількості шарів горизонтальної стрічки обирають глибину залягання арматури. Поперечні дроти розташовують за 300-500 мм один від одного. Їх перетин зазвичай 6-10 мм.
  5. Цемент. Заливання цементу в опалубку – фінальний етап у будівництві стрічкового фундаменту. Найкращий варіант – покупка готового цементу, щоб бетонування не розтягнулось на декілька днів, оскільки за таких умов буде порушено монолітність конструкції, та з’являється імовірність тріщин у місцях, де є стики, під час навантажень.

Дуже важливо ущільнити цемент – позбутися повітряних бульбашок. Цементний розчин заливають у опалубку та вирівнюють горизонтальну поверхню. Якщо десь є нерівності – їх потрібно відразу відкоригувати цементним розчином.

Важливо! Не забувайте про гідроізоляцію, інакше цементна конструкція може набратися вологою, що може стати причиною промерзання товщі цементу, також армуючий каркас може вразити корозія та інші негативні фактори.

gidroizoliacia

Армуючий каркас роблять лише за допомогою в’язального дроту, оскільки зварюванням знижується міцність металевих дротів.

Утеплення має бути якісним, щоб уникнути промерзання та негативних наслідків, які слідують такому впливу.

Найкраща пора для облаштування цементного фундаменту це тепло, оскільки цемент краще та скоріше застигає. Після цементування, периметр фундаменту варто накрити, щоб волога не випаровувалась занадто швидко, та зволожувати площу протягом першого тижня, щоб цемент не потріскався. Подальші роботи варто починати мінімум через 3-4 тижні.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Обратная связь

Есть вопросы? Мы Вам перезвоним!