Як обрати палі для приватного будівництва – поради спеціалістів

вибір паль для будівництва та розрахунок несучої здатності

Фундамент – те, без чого не обійтись жодному будівництву. Якщо правильно вибрати тип фундаменту та зробити його якісно, це буде запорукою довговічності споруди, яку побудують на цьому фундаменті.

Є багато варіантів основ для приватного будівництва, проте частіше обирають пальові фундаменти, він має певні переваги: його можна використовувати на різних типах грунту та й роботи можна виконувати максимально швидко. Проте є і один недолік – потрібна спецтехніка. Окрім цього, важливо визначитись із потрібним типом паль, оскільки властивості паль відрізняються як від матеріалу, способу яким їх встановлюватимуть тощо.

Порада 1. Обирати палі по матеріалу, з якого вони виготовлені

Дерев’яні палі

Вони чудово підходять для приватного будівництва. Їх вартість менша металевих або ж залізобетонних, проте вони нічим не гірші при невеликих навантаженнях. В більшості випадків дерев’яні палі використовують для будівництва котеджів, невеликих мостів або ж тимчасових споруд.

Виготовляють дерев’яні палі в основному із кедра, дуба, сосни, піхти тощо. Палі можуть бути як цільними (їх зазвичай достатньо для приватного будівництва, їх довжина 4,5 – 16 метрів) так і зрощеними (коли окремі частини з’єднують впритул накладками, довжина їх до 25 метрів).

Кінцівки дерев’яних палей загострені, їх довжина складає близько 1,5 – 2 діаметри. У разі занурення такої палі у тверді грунти, які мають перешкоди, то кінцівки дерев’яних паль закривають захистом. Також захист отримують і верхні частини палі, оскільки будь-який метод, будь то забивання, вдавлювання чи вібраційний метод, завдає пошкоджень палям.

Металеві палі

Вони витримують більші нагрузки, але і вартість їх відповідно більша. Фундаменти із такими палями зазвичай використовують для будівництва цегляних котеджів будинків із балок та не важких каркасних будинків. Металевими палями також укріплюють аварійні фундаменти та використовують їх для прибудов.

Такі палі зазвичай роблять із суцільностягнутих труб із сталі, можуть використовувати сталеві шпунти та подібні прокатні профілі. Діаметри металевих паль можуть бути як 25 см, так і більше 100 см.

Кінцівки металевих палей зазвичай (але не завжди) загострені. Є такі металеві палі, які заповнюють цементом, вони використовуються для підсилення фундаменту. Проте такі палі практично не використовують у приватному будівництві.

Гвинтові палі на кінцівках мають лопаті, за допомогою яких стають міцнішими. Занурюють їх у грунти методом вкручування. Оскільки динамічна нагрузка на грунт відсутня, то такий метод використовують для посилення аварійних фундаментів.

Залізобетонні палі

Такі палі рідко використовують у приватному будівництві, оскільки вони розраховані на більші нагрузки. Залізобетонні палі використовують для будівництва багатоповерхівок та промислових будівель. Проте, для будівництва котеджів, там, де грунти слабкі або ж рухомі такі палі підійдуть.

Монолітні залізобетонні палі армовані низьковуглецевим дротом та можуть бути із квадратними або прямокутними перетинами. Під час занурення кінцівки таких паль оснащують захистом із сталі. Верхівки закривають захистом із декількох сіток, оскільки на них приходиться найбільша ударна нагрузка.

Збірні палі складають із декількох частин та можуть мати будь-яку довжину. Зазвичай їх збирають заздалегідь, проте дуже довгі палі іноді збирають прямо на місці установки.

Монтаж залізобетонних паль відбувається методом забивання – це їх недолік, оскільки це створює багато шуму та унеможливлює роботу у щільно забудованих районах. Також залізобетонні палі є дуже важкими та великими, а перевезення їх можливе лише у горизонтальному відповідному положенні та мають бути перекладені дерев’яними прокладками аби не пошкодити.

Проте, як би там не було, пеперваги залізобетонні палі мають суттєві, оскільки завдяки ним створюють міцний фундамент, а при забиванні таких паль ущільнюється грунт, а це також має вплив на міцність та надійність фундаменту.

Набивні палі теж виготовляють із цементу та арматури, але прямо на будівництві, заливаючи цемент у свердловини, які попередньо просвердлені.

Порада 2. Обирати палі по технології установки

Палі, які забивають

Зазвичай забивають залізобетонні палі, які мають загострені кінці, які мають захист від нагрузок, які їх руйнують, спеціальними ударними установками.

Такі палі є досить універсальними, оскільки їх можна використовувати на будь яких грунтах. Мінусом такого методу є те, що не можна використовувати близько інших будівель через дію ударної хвилі.

Палі, які занурюють у грунт завдяки вібрації

Вібрація передається грунту, тим самим зменшує силу тертя та спротиву, грунт стає таким, що паля погружається в нього просто під силою своєї ваги.

Вібраційний метод занурення паль використовують на піщаних або насичених водою грунтах. Складнощі виникають на грунтах із низькою вологістю, а на скельних грунтах такий метод використовувати не можна.

Перевагами такого методу є менший шум аніж у методі забивання, також облаштування такого будівництва відносно не дороге.

Гвинтові палі

Такий метод використовують із металевими або залізобетонними палями, які мають сталеві наконечники. Гвинтові палі мають лопаті за допомогою яких занурюються у грунт.

Для зведення будинку у місті, такий варіант цілком підійде, оскільки його можна використовувати для облаштування фундаменту у густо забудований районах.

Палі, які вдавлюють

Для приватного будівництва такі палі використовують не часто. Палі піддаються впливу статичної нагрузки, та зазвичай використовують на твердих та щільних грунтах.

Метод вдавлювання паль має ряд переваг. Ознайомитись можна у статті Переваги вдавлювання паль над забиванням.

Буронабивні палі

Такі палі виготовляють на місці, де облаштовують фундамент.

  1. Готують свердловини ударним або обертальним буром
  2. Встановлюють обсадні труби або заливають цементом
  3. Погружають у свердловину арматуру
  4. Заливають цементом

Такий метод є досить простим та дешевим, тому його використовують найчастіше для приватного будівництва.

Порада 3. Обирати палі по типу впливу на грунт

Є два типи впливу на грунт та по характеру роботи:

  1. Ті, що занурюючись спираються на грунти, які є стійкими. Тобто якщо верхній шар є не стійким, палі опираються на той, що є нижче та стійкіше.
  2. Там, де багато грунтових вод, використовують висячі палі, які передають нагрузку на грунт силою тертя об бічні стінки грунтів.

Порада 4. Обирати палі по формі перетинів

  • Палі із квадратними або прямокутними перетинами зазвичай залізобетонні. Вони є самі популярні та використовуються у більшості галузей будівництва. Використовуються на м’яких грунтах та де реконструюють або посилюють існуючий фундамент.
  • Круглі палі мають відкриті нижні частини, та при монтажі наповнюються грунтом, тим самим збільшують несучу здатність. Актуальні у областях із підвищеною сейсмічною активністю.
  • Квадратні порожні палі та круглі. Такими є металеві та залізобетонні палі.

Порада 5. Обирати палі по розрахунку кількості опор

Розрахунок необхідної кількості паль отримують із інформації про загальну вагу майбутньої побудови та розрахунку несучої здатності певної палі на певному грунті.

Розрахунок сукупної нагрузки будівлі на фундамент:

  • підсумувавши вагу перекриттів, стін та покрівлі (основою розрахунків будуть будівельні матеріали) можна дізнатись фактичну вагу самої будівлі.
  • варто не оминути увагою імовірні снігові нагрузки. Це залежить від того, де відбувається будівництво: південні регіони в середньому – 50кг/м2, центральні – 100 кг/м2, північні – 190 кг/м2.
  • корисними нагрузками вважається вага меблів (можна взяти середнє – 150 кг/м2) та людей, які будуть проживати у будинку.

Вищеописані дані додаються та множаться на коефіцієнт запасу 1.2.

В залежності від типу грунту – несуча здатність є різною (пр. суха глина – 2,5 кг/см2, щільний крупний пісок – 6 кг/см2). Для розуміння типу грунту варто провести геодезичні випробування.

Від типу паль теж залежить різниця несучої здатності. Для 2-поверхового будинку із балок розміром 10 на 8, використовуються гвинтові палі 89 на 300 мм. Якщо будівництво відбувається в центральному регіоні, то снігова нагрузка буде 10х8х100= 8 т/м2. Корисна нагрузка на один поверх 10х8х150= 12 т/м2. Фактична вага будинку – 44 тони. Загальна нагрузка 44+24+8 і це множимо на 1,2, получиться 91,2 тони. Якщо ж грунтом є м’яка глина, а палі опускатимуть на 2,5 метрів, при їх несучій здатності 5 то, то за розрахунками 91,2 ділимо на 5, отримаємо 18,24, що буде 19 палями.

Діаметр паль для різних фундаментів

  • Для фундаментів під легкі паркани – 57 мм
  • Для фундаментів під важчі паркани та під легкі побудови – 76 мм
  • Для фундаментів під дачні будиночки, невеликі приватні будинки та нежилі приміщення – 89 мм
  • Для фундаментів під будівництво приватних будинків – 108 мм

В залежності від проекту також відрізнятимуться відстані між палями. Для каркасних будинків не радять робити відстані більше трьох метрів, для піно та газоблокових побудов не радять більше двох метрів. Якщо ж в місцевості, де планується будівництво сильні вітри, то відстань між опорами не варто робити менше двох з половиною метрів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Обратная связь

Есть вопросы? Мы Вам перезвоним!